Кожну крапку легко справити на кому,
кожна кома - то є сходинка життя,
крапку ставить лиш безвихідь й втома,
кому ставить майбуття.
Ця любов без крапок все сильніша,
квіти-коми розцвітають в ній...

Подивись на птахів – в небі сірому,
Їхні крила приглушують дзвін церков,
Відлітаюсть кудись смутком білим,
Щоб вертатись назад знов і знов.
В кожній краплі дощу відображення
Поплямованих болем надій...

Останній тролейбус. Вдивляюся в вікна..
Приникла щокою до мокрого скла..
І навіть в фіранки ця осінь проникла.
Та навіть за ними тебе вже нема.
Ти десь за кілометри, може, за вічність
мандруєш по станціях мого життя...