Як страшно зрости пустоцвітом,
І не лишити слід на землі
Як хочеться сонцю радіти,
І не минали щоб сіро дні.
Як гарно дивитись на повний колос,
Що гнеться до низу покірно...

Посиди в темноті,
Згадай про минуле,
І часи вже не ті
Але ти не забула.
Ти ще мрієш і віриш, -
Що не згасне щаслива зірка...

Нехай кожен день для Вас буде казкою,
І хай чоловік Вас радує ласкою,
Хай дітки про маму бдайливо піклуються,
І неодмінно хай мрії всі збудуться!!!

Ти пішов, ти забра все з собою,
Все забрав, що пізнали ми разом,
Мені залишив лиш те,
Що гірким зветься словом "зрада".
Рвав троянди з моєї душі
На заході сонця був ти з другою...

Тебе в жизни очень повезло
А я, пожизненно несчастна,
Ты издеваешся все делая на зло,
Давно я уж забыла, что такое счастья.
Я помню миг розлуки,-
Сошелся клином свет!...

Мой отец бывал на войне,
Где зыбучий сыпет курган,
Там пролита кровь на земле,-
Афганистан...
В этой проклятой Богом стране,
Смешан дым и печаль матерей...

За вікнами пізня осінь
І печаль обіймає мене,
Хтось літо залишитись просить,
А хтось каже «пройде», мине.
Ти тихо закриєщ двері…
Я вікна навстіж відчиню!...

Твої губи кричать «не люблю»!
Мої очі благають «не йди»…
Зимний погляд я твій ловлю
В нім журби промайнули сліди
Ти говориш, що я не єдина
Що таких як я, цілий світ...

Усе найніжніше – від мами,
Усе найсильніше – від тата,
Не помарніла з роками
Родина дружна й завзята.
Ваш досвід навчає як жити,
Вам незгоди життєві знайомі...

Моя рідна мамо!
В цю осінню днину,
Я тобі дарую сонце золоте,
Я тобі дарую пісню журавлину
І спасибі вдячне, чисте і просте.
В цю прекрасну мить...

Я помню запах рук,
Я помню запах тела,
Я помню нежность губ,
Я так любви твоей хотела...
Я знаю свою мечту
И сегодня лиш буду смела...

Я люблю тебя, ты слышиш?
Я тебя люблю и верю!
Что утихнет дождь на крише,
станет ласковой капелью.
Ты возьмеш меня за руку,
Мы пойдем с тобой гулять...

Хаос обладает миром,
Им деньги вращают отменно,
Мы выбираем себе кумиров,
А чувства - второстепенно.
Мы забываем откуда мы есть
И в общем мы кто, непонятно...

Я не хочу тебя забывать,
Твои волосы, губы, глаза,
Как же могло так стать
Что без тебя мне уже нельзя?
Ты дурманиш, как будто виски,
Ты мой горько - сладкий коктейль...

За вікном спить спокійно берізка,
Тихо вечір зимовий згасає,
Чути подих весни зовсім близько,
Скоро сонце згорить в небокраї.
І настане магічна пора,
Що зветься словом коротким "ніч"...

- Де найкраще місце на землі?
- Там, куди з теплих країв летять журавлі!
- Куди всі дороги ведуть невідомо?!
- До милого, рідного дому.
- Чому хтось не спить, страждає до ранку?
- Бо юність ще кличе рожевим серпанком...

Ми зустрілись поглядом сьогодні,
А серці кричала тиша,
Що не може кохати так, годі!
Вона хоче любити сильніше.
Ти відчув мого серця биття,
Воно сильне і вільне, як вітер...

Ти виграв це поєдинок,
Він породжує нове бажання,
Ти для мене у світі єдиний,
Та ця битва, вона не остання.
Я боротимусь знову і знову
Допоки вистачить сили...

Эта встреча - случайность,
Ах, судьба так жестока!
Мы снова бросаемся в крайность,
Моя рана как прежде глубока.
Мои руки укрыли морщины,
Твой лоб стал снежно - седым...

Мои мысли, - это табу,
Мои чувства, - это запрет
От себя я сама бегу,
Слыша "да..." вместо твердого "нет!".
Уронила весь мир, так случилось,
Наклонила чужой небосклон...