Щоб залишилось літо

За вікнами пізня осінь
І печаль обіймає мене,
Хтось літо залишитись просить,
А хтось каже «пройде», мине.
Ти тихо закриєщ двері…
Я вікна навстіж відчиню!
На землю опуститься вечір,
Впізнаю я постать твою.
Ми підемо взявшись за руки
Тихо, по мокрому листю,
Ми любимо осені звуки
І любим палітри барвисті.
У небі ключ журавлиний
Височіє так чисто-чисто,
Летить, ніби час швидкоплинний
Чи ненароком, чи може навмисно.
За вікнами осінь пізня
Дивує, чарує мене
Немов незбагненна пісня
Що не долунавши мине.