Ніч. Світло машин обкрадаючи озирає кімнату, шукаючи чогось цікавого. Нічого особливого не побачивши, швидко тікають, сховавшись за вікна. Цього не може побачити людина, яка спить ніччю. Цей краєвид бачать нічні роздуми людей, які як світло машин: то з’являються, то зникають.
Саме в одну з таких ночей, дивлячись у стелю, про щось думала дівчина. Вона вже давно не може спати ночами: її думки не відпускають в вигаданий світ сону.
Ця дівчина ніколи не була частиною цього світу. Її ніхто ніколи не помічав, вона і не хотіла бути поміченою. Усі свої почуття ховала, гадала так краще для всіх. Її звали, хоча ні: ніколи нікуди цю дівчину не звали, просто: її ім’я – Саша. Але все зміниться, коли до неї прийде її янгол, який їй подарує справжнє життя.
Ранок. Як завжди вона бігла до школи, боячись спізнитись. Саша ледве не падала на сходах, але не помічавши цього, не зменшувала швидкості. Сідавши за свій стіл, вона почувала себе захищеною, зараз її ніхто не може образити. Спочатку розклала свої речі, а потім Саша починала дивитися у велике прозоре вікно. Коли на вулиці пробігла собака, вона згадала про свою давню мрію: дівчина хотіла мати цю пухнасту тварину – її єдиного друга.
Дзвоник. Всі сіли на місця, Саша сиділа сама, вічно сама. До класу зайшов вчитель, його всі любили за доброзичливість та інтелігентність. Вслід за ним прийшов незнайомий хлопець, але було видно, що він буде не останньою людиною в класі. Його звали Руслан. Це був високий, світлий, але з чорним волоссям хлопець. Дівчата відразу почали сперечатися, ділячи новенького.
Новий день. Саша сіла за парту, чекаючи дзвоника. Дивлячись у вікно, вона не помітила, як до неї підійшов Руслан. Тільки побачивши його маленьке відображення у вікні, незрозуміло для себе, дуже швидко повернулась. Не чекаючи такої реакції, Руслан навіть зніяковів, але потім спокійно попросив познайомити з цим новим для нього містом. Саша дивилася на хлопця і не розуміла, що він каже. Вперше до неї хтось звернувся за останні п’ять років. Вона погодилась.
Вечір. На темну вулицю вона вже сама не ходила: з нею завжди був її янгол. Тільки перед нею він міг почервоніти, і тільки їй сказати такі важливі слова – я кохаю тебе. А Саша уся розпустилася всередині, в її очах почало сяяти сонечко, яскраве-яскраве, яке важко не побачити. Вона вже давно не бігла до школи, вона летіла на сходах, ніжно торкаючись до них.
Кінець. Саша закінчила школу. Зараз в неї нові друзі, її янгол Руслан і єдиний пухнастий друг – Рижик, якого подарував Руслан.
Ця дівчина ніколи не була частиною цього світу. Її ніхто ніколи не помічав, вона і не хотіла бути поміченою. Усі свої почуття ховала, гадала так краще для всіх. Її звали, хоча ні: ніколи нікуди цю дівчину не звали, просто: її ім’я – Саша. Але все зміниться, коли до неї прийде її янгол, який їй подарує справжнє життя.
Ранок. Як завжди вона бігла до школи, боячись спізнитись. Саша ледве не падала на сходах, але не помічавши цього, не зменшувала швидкості. Сідавши за свій стіл, вона почувала себе захищеною, зараз її ніхто не може образити. Спочатку розклала свої речі, а потім Саша починала дивитися у велике прозоре вікно. Коли на вулиці пробігла собака, вона згадала про свою давню мрію: дівчина хотіла мати цю пухнасту тварину – її єдиного друга.
Дзвоник. Всі сіли на місця, Саша сиділа сама, вічно сама. До класу зайшов вчитель, його всі любили за доброзичливість та інтелігентність. Вслід за ним прийшов незнайомий хлопець, але було видно, що він буде не останньою людиною в класі. Його звали Руслан. Це був високий, світлий, але з чорним волоссям хлопець. Дівчата відразу почали сперечатися, ділячи новенького.
Новий день. Саша сіла за парту, чекаючи дзвоника. Дивлячись у вікно, вона не помітила, як до неї підійшов Руслан. Тільки побачивши його маленьке відображення у вікні, незрозуміло для себе, дуже швидко повернулась. Не чекаючи такої реакції, Руслан навіть зніяковів, але потім спокійно попросив познайомити з цим новим для нього містом. Саша дивилася на хлопця і не розуміла, що він каже. Вперше до неї хтось звернувся за останні п’ять років. Вона погодилась.
Вечір. На темну вулицю вона вже сама не ходила: з нею завжди був її янгол. Тільки перед нею він міг почервоніти, і тільки їй сказати такі важливі слова – я кохаю тебе. А Саша уся розпустилася всередині, в її очах почало сяяти сонечко, яскраве-яскраве, яке важко не побачити. Вона вже давно не бігла до школи, вона летіла на сходах, ніжно торкаючись до них.
Кінець. Саша закінчила школу. Зараз в неї нові друзі, її янгол Руслан і єдиний пухнастий друг – Рижик, якого подарував Руслан.
Обсуждения Янгол
Сподобалось)