Зрачек

Когда глаза из глубины манят,
От света блики на зрачках рисуя -
Амур, поймав на них досужий взгляд,
Тебе откроет тайну поцелуя

И ты увидишь золотую пыль -
Между влюблёнными она мерцает.
И лишь когда их встреча - Сказка-быль,
Прикосновенье новый цвет рождает :

Взмыв невесомо, розовый венец -
Искрясь над ними, плавно обтекая -
Рассыпет блеск на уровне сердец,
Потоки чувств по кругу замыкая

И пусть понятен взору молодых
И белый цвет, и символизм колечек -
Причуду формы, что...

Нет ничего - ни истины, ни бездны,
Ни отражений – тени пустоты,
И звуки не плывут подобно песне
Над вечностью, роняющей цветы.

В ещё не проявившемся пространстве
Дыханья нет, движение мертво,
И даже смерть в немыслимом убранстве
Своё не проявляет естество.

И нет зерна, что явится твореньем
В божественном кружении огней,
И нету тьмы тончайших проявлений,
И света, что могуч в любви своей.

Нам просто говорить, но как увидеть,
Как явится неведомое – то,
Что сможет и любить и...

Кум зайшов й до Кума зранку,
Вишневий гай ще не прозрів,
Побачивши горілки склянку
Вусами смак зашелестів…
Дай, я наллю тобі стопарик,
Сказав шановний та налив,
Включивши фірмовий ліхтарик
Він Кума ж пити запросив…
Я теж тобі наллю – Кумасик,
Пий з перцем вугриця настій,
…десь недалеко в’є комарик,
У нього власно мій мотив…
Ох, пили довго та співали
Козацьку пісню увесь день,
Аж, поки п’яні посідали
Сперечатись, відкинув лінь…
Давай поспоримо козаче,
Каже Кум, що має дім,
Не...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Задумали два Куми
Забити десь «Козла»,
Комерц всієї справи
Залежав від бичка?!
(Роги його обидва
Блищать, як мідяки,
Чекають зранку світла
В забійні – всі часи…).
Отримавши у купі
Завдання не просте,
Куми пішли по справі,
Чуб вм’явши у піке…
…один узяв кувалду,
А другий – за рога
(Оцей і ще із малку
Пізнав усі дєла…),
Трах-бах бичка у пику,
…і знов – по голові…,
Отой – здійнявся крику:
Бо б’ють його мозки?!

09.07.09

На небе – ни облачка. Ломтик луны
Совсем побледнел от смущенья:
Не глядя на полдень, зрачком сатаны
Висит он - всем на обозренье.

Известное дело: чуток не успел
Убраться за тьмой восвояси,
Уснул незаметно среди ночных дел,
День встретив в чужой ипостаси.

И нет, как на грех, хоть шаром покати,
На синем холсте небосвода
Пусть тощего облачка, но на пути
Полуденного блиц-ухода.

Бледнел со стыда полудиск в синеве
Пронзительно чистого неба;
Себе невдомёк, растворился в у-вей,*
Как...

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють...

С неба звезды спадают белые
Нескончаемой чередой.
Два зрачка твоих тёмно-серые
Наблюдают за их игрой.

Неотрывно глядят, любуются..
Дождь пошёл, и свет звёзд погас.
А ресницы твои целуются,
Укрывая свеченье глаз.

Тьма подходит с кошачей прелестью,
Понимаю: один я, ночь.
Сна обрывки порхают с шелестом -
Их твой образ отправил прочь.

Дневной узор, отобранные нити….
А утро вновь потребует моток.
И попугай кричащий на иврите,
Уже с крыла идёт на оверлок.

Угасший взор, рождение созвездья.
Мерцающие звёздочки зрачков.
И не возможно скрыться от возмездья,
Ослепших от безвыходности снов.

Вот день и ночь - два чуда, две стихии,
Два вечных сердца бьющихся во мне.
Коса моих двух судьбоносных линий,
Фитиль от бомбы, пляшущей в огне.

Мгновенье взрыва – яркий день в убранстве,
А после ночь – кудесница...

Лежать двоє у калюжі
(Зранку віяв ожеледь)
Й трохи, начебто, байдужі
До буття, де є творець:
Людство бавиться віками
Містом, що росте селом,
Ось, як в’яжеться роками
Глузд здоровий за вікном:
Каже (лежачи) бродяга:
- Некультурний є народ!
Як іду з пивного бара,
Руки топче і фейсборт…
…часто ставлять запитання –
Ти людина, чи звірок,
Майже, чемне піклування –
Дивовижний наш народ?!
- Якось, різко сів на зад я,
Каже другий (бульк пускав),
Враз, зазнав оціпеніння,
Пляшку в...