Земная ось

Сказительница: День добрый, судари, сударушки!
День добрый, дорогие зрители!
Вы новую сказку увидеть хотите ли?

В сказке сей полно намёков,
Добрым молодцам уроков.

А проведут такой урок девицы –
Они словесных кружев мастерицы –
Василиса Премудрая
И Елена Прекрасная.

Девицы-то очень строгие,
Ведь зовётся урок –
экология.
А учеником будет
Вова Сидоров –
Паренёк заметный,
Лодырь несусветный. (Уходит.)

Василиса звенит колокольчиком.

Елена: Вова...

За вікном спить спокійно берізка,
Тихо вечір зимовий згасає,
Чути подих весни зовсім близько,
Скоро сонце згорить в небокраї.

І настане магічна пора,
Що зветься словом коротким "ніч",
Вже поснула сільська дітвора,
Обізвався голосно сич.

Не спиться юнці до ранку,
Все плекає мрії чудові,
Та ось-ось прозріє світанок,-
Зазбирає хмаринки казкові.

Все живе і радіє світу,
В природі панує гармонія,
Грає чисто у верховітті,
Вітер чарівну симфонію.

Ворвусь в тебя решительно и скромно
Дрожь пронесу вдоль пламенной груди…
Не тороплюсь…, удовлетворю исконно,
Насладив миг рвеньем в таенном пути…

Вольюсь в тебя стремительно, не больно
Ось вколочу средь властности луны…
Не торопись…, ось почувствует достойно
Твой восторг от капельки в ручьях любви…

Молюсь всегда отчаянно и вольно
Любовь внести в законности земли…
Не торопитесь…, всем будет хлебосольно,
Там – на дозволенной глубине судьбы!!!

23 апреля 2009 года – Всемирный...

Кум зайшов й до Кума зранку,
Вишневий гай ще не прозрів,
Побачивши горілки склянку
Вусами смак зашелестів…
Дай, я наллю тобі стопарик,
Сказав шановний та налив,
Включивши фірмовий ліхтарик
Він Кума ж пити запросив…
Я теж тобі наллю – Кумасик,
Пий з перцем вугриця настій,
…десь недалеко в’є комарик,
У нього власно мій мотив…
Ох, пили довго та співали
Козацьку пісню увесь день,
Аж, поки п’яні посідали
Сперечатись, відкинув лінь…
Давай поспоримо козаче,
Каже Кум, що має дім,
Не...

Проснувся Кум і спозаранку
Чомусь легенько сумував…
Бракує баксів…, випив чарку,
Ні…за сніданком не співав…
Ось, є у нього веб-машина,
Крутить баранку – обійняв
Усі географічні дива,
…та щось нерадісно сіяв?!
Відсутній зверху неї – Люка,
Що вітер щиро нагоня,
В жару, у спеку то є мука,
А ж той цю ваду виправля…
Кум занурився в ту проблему,
Так, вже ж собі, пообіцяв –
Візьму я гроші, тряхнув Ярему,
…і він здіймається стрімглав…
В час – підкотив к сусіду стрімко,
Ярема, той...

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Карандаш был сделан длинным
Из графита и из глины,
Чтобы мог карандашом
На листочке на большом
На обрывках и клочках,
Без очков или в очках
Тех бумажек разных пачку
Расчертить или испачкать.

Карандаш был очень длинным,
Чтобы сделать тыщу линий,
Сто котов, собак и птиц
И раскрасить пять страниц.
Сорок раз упасть из рук,
Двадцать раз сломаться вдруг.
Быть заточенным и, впрочем,
Становиться чуть короче.

Карандаш был очень длинным,
На конце сходился клином,
Придержав слегка...

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють...

Я в прострацию полудрёмную
Погрузился. И вижу сон:
Захожу я к Нему в приёмную
И догадываюсь, кто Он.

Это - Бог. за столом компьютерным
Он ракладывает пасьянс.
Мне становится жутко муторно!
Как вести себя? Реверанс

Отмочить? Как Ему представиться?
Кто я есть для Него такой?
Он в очках, на меня уставился
И на стул показал рукой.

Я послушно присел, и, потное
Вытер судорожно лицо
Было что-то во мне животное,
Тихий ужас перед концом..!

А Господь посмотрел внимательным,
Хитрым...

…знов крутить важно колесо сивоволосий Якубович…,
Новенький «Руський» на різдво у зал з’явився, як «Трюкович»…
…Колегій вбухнувся в дійство…, й сині вуха, червоні щоки
Зривають приз, так, ні за що, «крутому» випав вибір долі?!
В дебатах враз відпав мотив, йому не треба «пропозицій»,
Дай тільки свиснуть у ефір – крізь мікрофон – до інвестицій?!
Та й свиснув дядько «немовля»…, тряслись вібрації в громаді,
- Ось, Ви, програли Жигуля – звів головуючий до тями…
Він вийняв з ящика ключа...