Ёлки-палки

Сопілки чари - чар чарівніші,
Як промінь в млі лісовій тиші,
Душі торкнувсь, весну збудивши,
Юнацьку долю, натомість, вбивши.

Любов людська, як тая хвиля -
Ось, огорнула, а ось і зплила.
Прокляттям стала, та не застигла,
Коханням мле кам'яна брила.

Й жорстока туга вовкулаки,
Як спів лине, й камені валкі
Гуркоче зсіли перед Мавкой, -
Цей світ бринить любов"ю палко!

"Нехай душа від муки стогне!
І від укусу тіло здрогне!
Кохаю! Що є вище в світі?!
Це вічний спів в єдиній миті...

Андеграундные дети водят хоровод по елке,
Из-под палки, из-под палки, водят хоровод по елке.
В волосах блестят игрушки, под ногами звук частушки,
Их глаза источник света - освещение подвалов.
Андеграундные дети - песни, танцы обнаженьем,
Всех счастливее на свете, всех несчастнее те дети.
Верный признак протестантства - их невзрачное убранство,
Беспричинное веселье и привычное похмелье.
Андеграундные дети водят хоровод по елке,
Из-под палки, из-под палки, водят хоровод по елке.

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Кум зайшов й до Кума зранку,
Вишневий гай ще не прозрів,
Побачивши горілки склянку
Вусами смак зашелестів…
Дай, я наллю тобі стопарик,
Сказав шановний та налив,
Включивши фірмовий ліхтарик
Він Кума ж пити запросив…
Я теж тобі наллю – Кумасик,
Пий з перцем вугриця настій,
…десь недалеко в’є комарик,
У нього власно мій мотив…
Ох, пили довго та співали
Козацьку пісню увесь день,
Аж, поки п’яні посідали
Сперечатись, відкинув лінь…
Давай поспоримо козаче,
Каже Кум, що має дім,
Не...

Вийшов з жінкою гуляти
Гриць – кудрявий молодець,
Йшли у кисні попірнати
Через хащі – навпростець…
Друг до друга зазіхати
Й є можливість для душі
Все, що думаєш сказати,
В межах рідної сім’ї…
- Капелюшок твій дірявий,
Й каже Грицю на тропі,
Не сподобався вид млявий,
Не до вподоби від мені…
- Не тороч сезонний графік,
Так жіночий шик гласить,
Що ж мені – горілки ящик
Час на голові носить?!
…попірнали й пострибали,
Вже й назад до хат пішли,
Міжрядкове все згадали,
Далі ж...

Иегова Моисею так сказал:
«Тебя ставлю выше Фараона,
На евреев открывать царю глаза
Поручаю златоусту Аарону.

Ты же будешь излагать, что повелю
Я тебе, повергнув в транс глубокий.
Красноречием тебя не наделю -
Аарону быть во всём твоим пророком.

Сердце царское на вас ожесточу,
Чтоб вам было с ним бороться легче.
Чудесами Фараона подлечу,
Чтобы он моих послов не изувечил.

Не послушает глас с неба Фараон,
Из своей египетской Бастилии
Не отпустит царь евреев без препон,
Чтоб им...

На поле посеяли просо,
Потом ходили и стреляли птиц.
Вопрос был решен очень просто:
Вороны и перепелки падали с неба вниз.

Раньше людям птиц было жалко -
Ставили чучело в огород.
Теперь убивают птиц и привязывают к палкам,
Пугают не птиц, а проходящий мимо народ.

Поле как поле боя
С распятым на палках врагом.
А птицы что? Птицы на воле,
Как летали, так и летают гуртом.

Через два дня стояли голые палки,
Как будто птицы похоронили своих.
А через неделю и палки пропали –
Всё...

Вы видели галку, которая палку
Постукала клювом, потом осмотрела,
И вдруг как ударит, сломав посерёдке?
Со сломанной палкой она улетела.

Ещё пару галок я с палками встретил.
Подумал: Зачем этим птицам те палки?
Следя за полётом, я вот что заметил,
Жилища свои ремонтируют галки.

Весенняя жизнь наступает повсюду,
Летят и летят с юга к нам птичьи стаи.
Вот первая встреча готова к этюду,
Картину без грунта получим едва ли.

И галки снесут по две пары яичек,
Из этих яичек рождаются...

я в котре, і в котре дивлюсь в височінь
і бачу як падають зорі...
Я бачу, як місяць, по небу пливе
мов човен у синьому морі...

я бачу, минуле... дитинство моє
усмішку ... і перші тривоги
я бачу всі помилки, рани душі
успішні й невдалі дороги

я бачу кохання, взаємне і ні
безмежне й миттєве мов грози
я бачу бузок, чорнобривці, полин
тюльпани та гілки мімози

я знову, і знову дивлюсь в височінь
я бачу, то сонце, то хмари
я бачу весну і осінь життя
я бачу буденність і чари...

В дорогу... Надежда, веди!
Оставшиеся, поднимите
Бокалы за тех, кто в пути...
И ждите. Молитесь и ждите...

Ян Налепка

Летят года над тихой Садгорой...
На кладбище среди мещан окрестных
Лежит, дождем оплаканный, Герой
Советского Союза – не из местных...

Ян Налепка – словацкий капитан,
А ранее – учитель в школе сельской...
Смерть на войне гуляет по пятам...
Он, мертвый, горд: от пули пал немецкой.

И это означает, что врагу
Не шестерил, не заключал с ним сделку....
В упор...