Учитель йоги

У моєму селі не ростуть різні пальми,
Верболози кругом і вишневі садки,
Заглядають у вікна півонії, мальви,
А весною дурманять жасмини й бузки.

Там впірнають зірки у ставок на світанні,
Їх вітає крилом чорногуз вартовий.
І, здається, півні тут найкраще співають,
Й насолодша вода, де ярок чорторий.

В небі ангел хмаркИ у покрІвець вплітає,
Я благаю його зберегти райський край.
Хай зелене село бід ніколи не знає,
І пустелею стати йому не давай.

НЕ РАСТУТ В МОЕЙ...

я ненавижу материнство,
а роды-не переношу.
кроваво-маточное свинство
меж ног разваленных в у-шу.
из носа слизь,из кожи пот,
а из распахнутой вагины
лиловый пялится урод,
обвитый лентой пуповины.
головка,плечико,рука.
живот,мошонка,ягодицы
как будто толстая кишка
идёт из лона роженицы.
как будто чей-то высший бред,
над здравым смыслом насмехаясь,
являет свой автопортрет.
ничуть при этом не смущаясь.
как будто образы сошли
в реальный мир каким-то чудом
с картин художника Дали...

Наверно так мені судилось
одній свій вік весь коротать,
зуміла матір красу дати,
та не зуміла щастя дать.

Зуміла дати карі очі,
та чорні брови - дві дуги,
але від батечка достався
характер... Господи, прости.

А серце, серце те дівоче,
ох, стільки же від тебе лиха,
любить по своєму, бач, хоче,
і не бажає любить тихо.

Над моєю голівонькою
розцвіта калина,
Серце моє полюбило
в недобрую днину.

Полюбило, а я й не знаю,
що ж мені робити .
Мій коханий не бажає
зі мною ходити...

І знову вирішив германець: "Drang nach Osten!"
Але не вигукнув, тихесенько прошепотів.
Та й поповзли чутки й думки гадючі
Сварити і цькувати трьох братів.

Він добре пом'ятає міць та силу
Коли пліч о пліч українець, росіянин, білорус
Зломали яструбові його чорні крила
Тому й жбурляэ кістку нам - Євросоюз!

Ідіть до нас, забудьте про братів
Вони ж вас тільки но грабують
Слов'янский Світ ? Та це ж ярмо катів!
Десятки років Захід вередує.

І ось, нарешті, відбулося - перемога !
Іван...

Пяти ячменным хлебам, двум малым рыбам, кре-
щению Святым Духом, в Галилее, до и после, меж-
ду и рядом, можно сказать всегда, (буду гадом), т.
е. честно, не вру, надеюсь и я на чудо, (на 14-й или
15-й день (как иуда), от новой луны Ni-san для одн-
их; и каждый день для других), череда асан, йога,
ели хлеб\пили вино (из воды), и имел свою долю,
(говорил серёга). На работу как на праздник. Не
трудиться за еду, говорил всадник, что портит, но
для пищи, пребывающей в жизнь вечную, манну...

С пластилина – человек
С пластилина – время…
С пластилина кровь калек
Речкою забвенья…
_______
На стекающей волне
Ералаш скольженья
Троллит пласты по стране

В образе смягчения
О! Тягучий пластилин
Йоги – с пластилина
Низведите до низин
Ералаш – тротила!

05. 12. 15

1.Цариця Янь спустилася над Світом
Й могутнім помахом руки
Зняла завісу нам із чола
Завісу ту яка була віки.
2.Розвиднилось у голові нам як ніколи
Психологічний тиск упав умить
Не буде більш у серці у нас горя
Бо захист повернувся нам живий.
3.Його чекали тисячі ми років
Надію ми плекали все живу
Нарешті Правда повернулася у Всесвіт
Нарешті сила Янь диявола змела з життя.
P.S. Першою буквою у алфавіті повинна бути буква Я

1.Нарешті Правда повернулася у Всесвіт
І незалежно від того, хочемо ми чи ні
У породіллі-матері дитя відкрило очі у Всесвіт
І прізвище Материнське взяло повік.
2.Там у Європі простіше
А слов*яни пов*язані з усіх сторін «Отцем»
Прізвище візьмемо материнське,
А далі, як бути із по-батькові отим?
3.Він власність поставив на кожному
Закодувавши вміло слов*янський народ
Бо знав: через слов*ян повинна прийти Правда,
Що означає: смерть «Отцю» і його ділам.
4.А хто є батько наш читаємо у...

Голос в пустелi вола: "випрямте стезi для Бога!
Шлях для Христа розчищай - скоро Його перемога.
Друже мiй, перемагай все, що не гiдне для Нього.
Як Іоанн, розчищай всюди Христовi дороги.
Ти iх прямими зроби, щоб не спiткнулися ноги....
Ходять по свiту Сини, наче могутнiї Боги.
Пильно дивись, не прогав свiтло в очах Свiтлоносця!
Бо, як швидкий ураган, час цього свiту проноситься...
Грiзнi кумири впадуть Трiснуть iх глинянi ноги
Юнi народи прийдуть з серцем, вiдкритим для Бога.

Перемешались числа лет
в затёртой днями колоде жизни.
Цвета, что повторяются, поблекли,
глуше стали звуки. Надежды скомканнее,
тоньше паутинки призрачных времен.
Мне до тебя не докричаться…
От края и до края нам мир знаком и называем…
Но слушаем мы душу,
Она влечет нас в пробуждающийся лес,
где неумолчно пенье прилетевших птиц,
не устают от жизни птицы.
Неувядающий ручей всей чистотою
повествует летопись земли, тайны ее прапочвы.
А мы молчим, готовы внять чему-то большему,
и...