Пристрасть

Пристрастился он играть
В сплетне-наважденье,-
Компроматы собирать -
Верх для наслажденья!

Букет із троянд, білих й червоних
Прижатий до серця, в тво́їх долонях
В долонях твоїх, мо́є кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Пристрасть та ніжність червоне та біле
Обличчя коханої, бажане, миле…
Жінка з трояндами … спогади, мари
про па́лке кохання, пристрасть та чари

Букет із троянд, червоних та білих
забути про тебе, не в мо́їх силах
не в мо́їх силах, забути кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Місяць над нами з’явився
І засіяли зірки,
Вечір на землю спустився.
Разом були я і ти…


В небі вогні рахували,
Пристрасть бентежила кров.
Все ми тоді забували,
Що ж з нами робить любов?!

Тарас Тимошенко
13.01.2017

Зелені, смарагдові очі
Зачаровують душу мою
Не дають мені спати вночі
Й у день, не дають спокою

Лиш про тебе всі думки мої
Сподівання мої, й бажання
Двох смарагдових зірок сяйво
Лиш про тебе моє кохання

Зелені, зелені очі
Смарагдові зірки твої
Не дають мені спокою вночі
Лиш про тебе всі думки мої

Он вольность воспевал рабам,
Любовь к родному пепелищу,
Приязнь к отеческим гробам,
Пристрасть к убогому жилищу
К могилам, рухнувшим церквам,
Животворящая святыня,
У мёртвых, тленная вонища,
Святых творит, несёт гордыня.
В руины там погребены,
Пускай они навек немы,
Слепы, глухи не сочтены,
И он ещё до той войны,
Был сослан не сберёг семьи,
Лежит расстрелян у стены,
К святым они причислены.
Вокруг развалины страны,
В культуре будто бы не мы,
Но в памяти накоплены,
Воспоминания...

Як добре, що Світ обертається
То радість, то смуток від втрат
Як добре, що літо вертається
За драмою, слідує жарт…

Як добре, що темрява скінчиться
Що вранці, прокинеться Світ!
Що друзі, в обіймах прощаються
При зустрічі, кажуть - Привіт!

Як добре, що Світ обертається!
Все прийде, на круги своя…
Що пристрасть, до серця вертається
Й кохання шепоче - Твоя!

Як добре, що Всесвіт пов’язаний
Веселка, дощі і гроза
Як добре, що - ВСЕ!, ще не сказано
Що очі блищать і сльоза

Як...

Я не в змозі, минуле забути
Те кохання, ту ніч в хуртовину
Я не в змозі, ті дні повернути
І тому, відчуваю провину

І тому, час минає невпинно
Віддаляє від місця кохання
ми з тобою, на різних планетах
наша зустріч, миттєва й остання

Я не в змозі, назад повернутись
В ті обійми, в ту пристрасть, в ті ночі
І тому, я впадаю в безумство
І ненавиджу Світ, й твої очі

І тому, Час невпинний, жорстокий
За вікном перемелює роки
Але іноді, я сподіваюсь
Що почую в тиші́ твої кроки

Я...

БОЖЕСТВЕННАЯ ПОЭМА. ДИАЛОГ. ЧАСТЬ 3.

Ученик:

Но что мне надо претерпеть,
И что прибавить и убавить?
В какую сторону смотреть
И как Владыку вечно славить?
\
Учитель:

То не тебе решать, пойми,
Сам Бог работает с тобою,
Доверься, за Отцом иди,
А не за праздною толпою.
И будут игры на пути,
И будешь втянут безвозвратно…
Вот, здесь ты мыслью потрудись
И следуй так, чтоб не превратно.
Настрой себя на Божий лад,\
Не ослабляй свое вниманье,
Не будь на поводу наград,
Но постигай...

БОЖЕСТВЕННАЯ ПОЭМА. ДИАЛОГ. ЧАСТЬ 6.

Ученик.

Учитель, как, скажи, ответь,
Любить других, пристрастных, властных,
Греховным дЕяньям подвластных,
Когда над ними Божья плеть?
Когда они – причина Боли,
Мир подминают под себя,
В них не мозги – грехов мозоли,
Враги друг другу и броня
Что мы пред ними? Так… калеки…
Как смеем голос свой подать…
Они же – Альфа и Омеги,
Ну, как душою их принять?
Ну, не взыщи. То – вероломство,
То – лесть, услужливый прием…

Учитель.

Невежество, мой...

БОЖЕСТВЕННАЯ ПОЭМА. ДИАЛОГ. ЧАСТЬ 9.

Ученик.

Скажи, но что в итоге ждет,
В конце великого ученья?
И кто в успехе превзойдет,
Познав немалое прозренье?
И есть ли те, что в мир иной
Войдут, тщедушные в познаньях,
Не даст им опыт мир земной,
Не извлекут они в страданьях?
Как примет их духовный план,
Когда их качества не зрелы,
Духовный Дом… навеки ль дан
Иль знает скорбные пределы?
И снова падает душа
В объятия сансары вечной,
И снова крутится беспечно
Всегда на кончике ножа...