Мити-Тити

Aх! Бедный, милый, добрый, Митя!
Не нужно целовать мне рук!
Дала надежду Вам, простите!
Мой белый рыцарь, верный друг!

Не становитесь на колени!
Глаз любопытных много есть.
Вставайте. Не бросайте тени
На вашу родовую честь!

Я Вам стреляться не позволю.
И признаю, что не права.
Ну! Соберите Вашу волю
И вслушайтесь в мои слова.

Несносный, взбалмошный мальчишка!
Да, танцевала с Вами я.
Но, чтоб любить Вас - это слишком!
Ведь свадьба, вскорости, моя.

Да, мой...

…їде Хвеська по дорозі
треться попа по підлозі
тріск на возі гуркотить
душка файно голосить:

хай живуть блага серцеві
колоритності рожеві
хай жирує бідний світ
чи колгоспник чи м’ясник
веселись народ ти в змозі
збійним тиском на морозі
розігріти силоміць
час що наближає мить
мить разючого моменту
де дістане компліменту
один втомлений мудрець
мабуть він і був боєць
й розгорнулися литаври
пролунали святні блиски
розговляється народ
ось і чарка й бутерброд
хтось хитається у...

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Життя, як спалах зірки уночі,
Як думки мить, політ у височинь...
Дідусь мій рідний у вічність відійшов,
хвороб та мук там зцілення знайшов.
Тепла чекав, щоб промені весни
Зігріли серце, сили надали.
Життєвий шлях у діда був важким-
війну пройшов, в нестачах ставив дім.
З бабусею разом жили роки,
Зазнали щастя і невдач вони.
В житті тримала їх палка любов,
Бажання жити зігрівало кров.
І ось в цю мить, коли прийшла біда,
Сумує небо. Плаче вся рідня.
Не стало, наче...

Я люблю, коли ти поруч
Ця миттєвість, наче мари
Зводять з розуму мене
Твої очі, твої чари

Я люблю, з тобою бути
В ясний день, і у негоду
Я кохаю твої душу
Я кохаю твою вроду

Я люблю, з тобою бути
Вдень, у ранці, в надвечір’я
Розмовляти про кохання
І про всесвіт, про сузір'я

Я люблю, з тобою бути
У цю мить, неначе крила
Підіймає до небес
Невідома, дивна сила

Я люблю, з тобою бути
Мить, хвилини, дні чи роки
Не вежливі, місце, відстань
Кілометри, милі, кроки

Я люблю...

Светило
Медленно всплывало над Землей
Светлело море
Погожий День
Лучами золотился

Синь

Титан Антей
Держал небесный свод,
И улыбался мирно он
Еще день новый
На Земле родился

Синь

Великий Зевс
Титана покарал
Он приковал
К высоким Небесам
Титана

Дон

Великий Дий
Его не понимал
Титан Антей
Первым встречает
Солнце
Рано

Дон

Люди
Забыли греческих богов
Почил
И Зевс великий в бозе
Один Атлант
Стоит как ось основ
Он защищает Мир
И людей
Тоже

Ом

Он не думал, ничего себе, никаких дел, без забегов
и стрел, одна лажа, и души пожар, вовне, и не гово-
ри ты мне, сажа, (да, нет), не хотел его слушать, отг-
онял прочь, (в лужу), точь в точь как когда-то, (анге-
ла крыло без пера), во сне, кто и когда, ощипал, (не
заявляй, что правил), это не птица, или это жизнь ту-
пицы, то есть твоя, не позволила и не дала рост пера,
а может, поистрепалось, пострадал брат, и не подн-
ималось (смрад), (жалость), на ступеньку, не взвес-
ти ноги, не...

Хлеб оказался ядом, дорого слово к обеду, снег
к зиме, ложка тебе, черпай, если унесёшь ноги,
по грудь в снегу, родственное, не могу, раскрыт-
ый рот в крике, не попасть лике, туда, куда хоте-
ла, промахнулась, рдела, пусто (дело), поле, не
быть и тебе боле, не состоялся, а я мечтал радо-
вался, смывал краски, трезвой рукой, а ты ой, да
ой, не поверил удаче, пил и запивал чачу, сто лет
радостных и счастливых, скоморошьих, игривых,
с подбрасыванием шапок, роняя смеха искры, не...

Помолись
перед сном - стихами,
Улетая
в сказочный мир...
.. Домовой -
ночью - не отдыхает:
С бабой-Ёжкою
правит пир!

Невидимкой
Принцесса бродит,
Привиденьем -
Митяй-лентяй;
Правда с кривдою -
хороводят...
.. В вещих снах -
под Луной - летай!

С к а з к и -
в снах, наяву -
с л а г а й !

Зупинись, не стань на помінь,
Що упав до твоїх ніг.
Чуєш, стих навколо гомін,
Чуєш, подих вітру стих.

Поверни лице до сонця,
Хай відчує лоскіт вій.
На велику мить здалося,
Що збулася мрія з мрій

Дотик марева по скроням,
На пів подиху уста
Промінь у твоїх долонях
Така лагідна й проста,
Сколихнула хвиля груди
Й шепіт зоряних очей
Обіцяв, що вічним буде
Ця примара, погляд цей.

Вічність в свій вінок вплекала
Квіти подумок й думок
Ти все знала і не знала.
Та лишився тільки...