Кажеться

Вы видите меня сильной, здоровой…
А внутри я очень больна.
Я не кажусь вам собакой дворовой,
А ведь я почти умерла…
Видите румянец алый?
В глазах наивности пелена?
Но за радужкой отблеск кровавый!
Это безумие - я поняла…
Я покажусь вам красивой,
Талантливой, светлой, живой…
Но я лишь кажусь вам всем милой,
Или тем, кто в душе слепой.
Внутри каждый первый гений!
Внутри каждый первый – герой!
Никто не потерпит прений,
Что он ни тот, ни другой.
Затылки почешут люди:
«Что вы...

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Лежать двоє у калюжі
(Зранку віяв ожеледь)
Й трохи, начебто, байдужі
До буття, де є творець:
Людство бавиться віками
Містом, що росте селом,
Ось, як в’яжеться роками
Глузд здоровий за вікном:
Каже (лежачи) бродяга:
- Некультурний є народ!
Як іду з пивного бара,
Руки топче і фейсборт…
…часто ставлять запитання –
Ти людина, чи звірок,
Майже, чемне піклування –
Дивовижний наш народ?!
- Якось, різко сів на зад я,
Каже другий (бульк пускав),
Враз, зазнав оціпеніння,
Пляшку в...

ДЕЙСТВИЕ IV

ЯВЛЕНИЕ I
Рогнеда, Вальмира
Вальмира
Мне удивительно терпение сие!
Когда свершается бесчестие твое,
Когда на пышный трон, тебе определенный,
Изменник, красотой иныя ослепленный,
Возводит странницу, ругаяся тобой;
Ты, не тревожася ужаснейшей судьбой,
В молчаньи, кажется, спокойна пребываешь,
Но сим молчанием меня ты ужасаешь.
Гром страшный следует нередко тишине.
Рогнеда
Поди и призови Владимира ко мне.
Вальмира
Конечно, пременить его желаешь долю,
И счастием...

Йшли іспити у школі, як кажуть – без сучка,
Усе на рідній мові, спочатку – до кінця…
Й питає жваво вчилка худого молодця:
Назви ж мені хлопчина всі місяці – сповна…
– Лютень, січень, травень…(а про грудень він забув),
Тож думав…, зробив сажень (хоча б так не заснув)…
Розгублена та вчилка підказує мерщій,
Показує ж на груди, щоб думав кмітливій…
Так, каже учень: Сисень… та ж руки опуска,
Кінчився мабуть кисень – головою все хита…
Чи – Пузень, …далі училка руки вниз веде,
Мож – Писень...

Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок...

1
Она проснулась, вне желаний,
и с первой мыслью, в мраке грёз,
представился ей…- лик попраний
( к обильному потоку слёз… ),
а то - весь ужас положения,
судьбы где, горькие стечения,
её, заложницей избрав,
лишали человечьих прав,
что, чрез отцовские причуды,
во нравах «любящей» души…,
но ( Толи от житья в глуши? )
напоминали стиль Иуды,
когда предательства порыв,
ей, «счастья строил позитив»!
2
Она немедля позвонила
и девка сразу к ней вошла,
кто Маше мигом объяснила,
как в...

на тюрьме «свобода!» написали
зэкам прогуляться приказали

зэки прогулялись, конечно
и проголодались, конечно

а в тюрьме сейчас лапшичка и уши
зэки все галопом на ужин

после ужина листочки им выдали
зэки пахана себе выбрали:

он кажись не врущий, не пьющий
он кажись семь шкур не дерущий
он котлет на обед обещает
в общем, путный, нормальный начальник
говорит: стадионы построим
олимпийские игры устроим
обыграем волков всех позорных
отфуярим козлов забугорных

в общем...

Две подружки на лужайке
Разгоняли скуку в шайке.
Нам бы тоже помоложе
Да не вышли ваши рожи.
Вы ведь жабы из болота
Мы дадим вам бегемота.
Закачалось вдруг болото
За тряслась мать земля
И на берег прямо в люльке
Подложили малыша.
Наши жабы обомлели
Даже охнуть не успели
Вдруг открылся, чей-то рот
И раздалось, бегемот.
Наш малыш слегка зевнул
Жаб конечно затянул.
Что- то стало вдруг темно
Ты взгляни сестра в окно.
Вот и свет, скорей в болото
По стираться уж охота
Мы с тобой...