Камю

жизнь как слепая звезда в высотье
зорадилась и светит уже
отражая лишь солнечный свет
в бесконечностьи световых лет


но среди многих светильников есть
многообразных отражений смесь
поподая под бурю дождей
вырываетса в пропость огней

мимолетное вера в лучи
в безвоздушном подении звезды
дограет, осколки летьят
и весь пламенем жизньи объят

лишь своей не иной не слепой
он летьит окрыленный мечтой
в бездну ту что хронила ответ
где же истьина и где ее след

но вот и она,
все...

Чи бачиш душу ти злиденну,
Чи бачиш темну пустоту.
В його очах світло-зелених,
В безмежну зазирнувши гіркоту?

Цей ідол багатьох скорив,
Більш не належачи нікому.
Твій розум демон захопив,
Його ти раб тепер до скону.

В твоїй душі метуть сніги,
А серце - більше не палає.
Зобвенний розумом і ти,
Тобі до волі, як до Раю.

Несучи камінь крізь світи,
Котрі кінця свого не мають.
Йдучи по землях, крізь віки,
Разом з тобою всі страждають.

Але не довго це триває,
Не виніс мук...

Лежать двоє у калюжі
(Зранку віяв ожеледь)
Й трохи, начебто, байдужі
До буття, де є творець:
Людство бавиться віками
Містом, що росте селом,
Ось, як в’яжеться роками
Глузд здоровий за вікном:
Каже (лежачи) бродяга:
- Некультурний є народ!
Як іду з пивного бара,
Руки топче і фейсборт…
…часто ставлять запитання –
Ти людина, чи звірок,
Майже, чемне піклування –
Дивовижний наш народ?!
- Якось, різко сів на зад я,
Каже другий (бульк пускав),
Враз, зазнав оціпеніння,
Пляшку в...

Осень. Дождик город мочит.
Рядом Нечто в темном баре
Удивился, но не очень
- руки, ноги, все по паре.

Присмотрелся под стаканчик
- ни фига себе девчушка…
В танце словно ураганчик!
И пушистенькие ушки.

С бюстом мощым, станом гибким,
И с отменным аппетитом.
Пьет шампанское как… рыбка!
Да и смотрит не сердито.

«Вы откель, такая киска!..»
«Ах! Зовите просто Алка!
Все меня, кто знает близко,
Так зовут - Неандрерталка.»

Груди – булки… Руки – балки…
И прическа черной тучей…
Ты...

Друге сонце засяяло
На небі ранкового міста.
Обвуглена гілка сакури…

***

У невеличкому японському містечку
Малюк-школяр – допитлива дитина –
Йдучи за руку з дідом по-малечку,
Спитав: Дідусю, що то: Хіросіма?

Дідусь, примруживши вузькі старечі очі,
Здійняв обличчя у безхмарне небо,
Згадавши морок ядерної ночі,
Подумав: Розказать? Чи все ж не треба?

Наважився. Сказав: Жахливий сильний біль,
Останній зойк людей в горнилі пекла,
Від багатьох лишилась тільки тінь,
Вкарбована...

Нервным был и возбудимым
Иегова. За народ
Свой обиженный любимый
Кого хочешь Он дубиной
Пополам перешибёт.

Разом снять сомненья дабы
В том, Кто истинно велик -
Сильного в мгновенье слабой
Снежной сделает Он бабой
И растопит как ледник.

От убийства до кастраций
Племенной Бог преуспел.
От его возмездья акций
Море сделается Красным
От утопленников тел.

Спорить с Богом, что природу
Вызывать на смертный бой,
Где не избежать урону -
Говорили Фараону.
Не послушал… Ну, тупой...

Скажіть: Чому на світі стільки зла?
Чому добру завжди потрібен захист?
Коли настане світлая пора?
Коли у душах запанує радість?

Скажіть: Чому на троні знов брехня?
Чому лукавий далі світом править?
Коли в серця повернеться весна?
І камінь їх в кохання переплавить?

Івано-Франківськ
27 листопада 2009р.

(Власти занялись Сибнефтью,
В очередь РАО ЕС
Отрядили и, поверьте,
Будут бить до самой смерти
И на нём поставят крест,
А Чубайса под арест.

Память крепкая в народе.
Будет всё, как в прошлый раз:
Бауман застрял в проходе.
Черносотенец подходит,
Бьёт трубою между глаз...
Плохо кончит наш Чубайс.

Дело личное спасенья.
Кто с охраной водку пьёт
В бункере по воскресеньям…
Мне ж за Толю опасенья
Основания даёт
Книга книг, она не врёт.)

Говорил Господь пророку:
«Мне телицу в...

А ви мене й не знаєте: ношу іздавна маску.
Я - інша. Інша, інша! Я зовсім не така.
Ви думаєте - камінь, який не терпить ласки,
а я лиш тільки глина - податлива й мяка.

Ви думаєте - вітер або із громом злива,
якій така дрібниця - півсвіту затопить!
А я ж така тендітна, а я ж така вразлива -
боюсь зірвати квітку, бо, може, їй болить.

Ви думаєте - птиця, яких не приручають,
бо обминає мудро і клітку, і сильце.
А я лиш тільки жінка, котра весь вік чекає,
аби з-під маски фальші...

Будь проклят идола отливший,
Почтивший дух чужих святынь,
Завет поправший и забывший!
И весь народ скажет: Аминь!

Как соус выливший на скатерть,
Будь проклят на души помин
Злословящий отца и матерь!
И весь народ скажет: Аминь!

Межи кто ближнего нарушит,
Свой вырастит на ней жасмин,
Будь проклят в матерь, в бога, в душу…
И весь народ скажет: Аминь!

С пути сбивает кто слепого
И с большака ведёт в полынь
Будь проклят, схвачен, арестован!
И весь народ скажет: Аминь!

Будь...