Дина-Малыш

Шановні, славнозвісні, ніби, щирі депутати!!!
Верховна Рада нині ринг - не установа,
А може досить імідж України плямувати
Ви рішення приймайте вірні в залі урядовій..

Щоб не з’явилася енергетична криза,
Астрономічно, штучно піднятих тарифів,
Надайте зміни ,досить вже сюрпризів,
Знайдіть благаю доленосний вихід.

Не змінять бійки, змісту, суті суперечок,
Загрозливі стають вже настрої в державі.
Амбіції надмірні зараз дуже недоречні.
Не допоможуть, зіпсують життя реалії...

Моя Державо! Україно!
Ти, незрівнянна у красі,
Одне прохання, будь єдина!
Як в місті, так і на селі.

Щоб ти довіку процвітала!
Ніхто не шматував твій дух!
Щоб штучних не було кайданів
Обмежують, що вільний рух.

Щоб працювала плідно влада
Щоб не було невірних дій
Щоб брат, не йшов на бійку з братом,
В нашій країні молодій!!!

Щоб всі твої святі собори
Підтримали твій вірний шлях,
Не допустивши непокори,
І крові на людських руках!

В єднанні рішень відповідних,
Нехай живе...

Сжался мир до пределов березовой почки,
корни выпили влагу дождей и растаявших рек.
Сила пламени жизни - наследие матери-ночки
по древесным восходит стволам в новый век.
Барабаны молчат, нынче соло красавца фагота.
В партитуре апреля закатов закат и восходов восход.
Перестук дровосеков Харона, зловещие ноты
контрабасов и туб, лад минорный -последний расчет.
Пыльный ветер гуляет в прокуреных легких волынки,
круг квинтовый шарманок замкнулся, кто ключ подберет?
Замолкают с шипеньем...

Чорна ніч на землю впала,
Я в думках тебе плекала,
Ніжно очі твої цілувала,
Про себе зовсім забувала.

Чорний янголе, прийди,
Запали знов всі світи,
Щоб не плакали дівочі,
Мої теплі карі очі.

Ти з’явився, наче диво,
Моє серце вмить зомліло
І шептало, що це—ти,
Але час прийшов піти.

Порожнеча, сил не маю,
Свою долю проклинаю.
Хоча знаю: різні ми.
Й прошу: «серце відпусти!»

Я не в силах розлюбити,
Своє серце розчавити,
Що тобі здалось в полон.
Ні, мій любий, це не сон...

1 Вся-то жизнь
Суетная наша –
Три строки.
2
Сидит там кто-то,
Режет Вечность на куски:
- Это вот, тебе…
3
Кинул в Лету
Невод воспоминаний –
Невелик улов!
4
Осенний ветер
Бьёт рябину об забор.
До крови.
5
Жил, умножая причины.
И вот доживаю.
В следствиях.
6
Над озером утки летят.
. ад .зеро. .тки . .тя .
Сезон охоты.
7
Живу сам по себе,
Никем невостребуемый.
Как старая блядь!
8
Вкруг старого пня
Поросль-то какая!
Незначительная.
9
Три дня недели
Остались у...

Мы все играем чью-то роль, не выходя без маски.
Еще вчера ты был король, а завтра ты вне сказки...

Неважно, что еще вчера
Она была лишь мошкой.
Видать пришла ее пора,
Сегодня она кошка.

Как грациозна, как стройна,
Не девушка - картина!
Идет куда-то не спеша,
И гордо держит спину.

Домашний пуфик вон стоит
Красавец, да отличник.
Глаза увидели ЕЁ,
Мгновенье, и он хищник.

Откуда такой блеск в глазах,
Такое оживленье?
Азарт, улыбка на губах,
И легкое волненье?

Но мы...

Я помню себя змеем, вьющимся между гладких ног Прекрасной Евы.

Я помню, как скользил по её тёплым и мягким бедрам; заползая на них сворачивался там клубочком, пытаясь согреться.

Я помню её груди, большие и печальные, которые свисали почти до пупка.

Я помню вкус её молока, мягкий и нежный, он навевал мне еще более давние воспоминания, когда мать-земля породила меня.

Я помню раскаленные камни, тёплые потоки, которые обволакивали меня внутри утробы.

Я помню ужасный холод, когда меня...

Заплакані, замучені очі
Ці прокляті, недоспані ночі
Не бачу я нічого, ні сонця, ні неба
Нічого крім тебе мені вже не треба
Говорять янголи не плачуть
Нехай в мені його не бачать
Бо плачу за тобою милий
Бо ти в мене єдиний

Лякають мене ночі темні
І вчинки всі мої нікчемні
Я як в тумані заблукала
І що тебе втрачаю я не знала
Пробач за те що так кохаю
І далі як без тебе жити я не знаю

З часом птахи підростають,
Маму з татом покидають.
Та летять в далекий край,
Щоб знайти там тихий гай.

Щоб гніздо своє створити,
Та з любов’ю час цей жити.

Так і ти, моя сестра,
Поки в серці є весна,
Своє гніздечко зів’єш,
В дітях щастячко знайдеш.

Чоловік у тебе скеля.
Вітер підійме пустеля,
Скриє сонце, дощ піде,
Але він у тебе є!

В боротьбу за Боже слово,
Він піде на все готовий.
Не зламається, не згине,
Якщо серце в вас єдине!

Тож живіть серед птахів,
Чим вас Бог...

Поклонюсь на заре восходящему в небо Светилу,
В Чашу Сердца вольётся чистейшей воды благодать,
Заструится по жилам горючим чудесная сила,
И притянется Радость попутчицей день начинать.
И зениту Светила я в полдень склонюсь непременно,
И почую как накрепко связаны наши сердца,
Как сияет Оно терпеливо и самозабвенно
Для любых сотворений Природы по воле Творца.
С восхищеньем замру, провожая Его на закате,
В благодарность за прожитый день поклонюсь до земли.
Там, за Солнцем - Отец! А...