Буден

Взяла буденність паузу
опісля трудового дня
аудитор після пафосу
перетворився в тягаря…
…перевірка перевірки
така суцільна маячня
у кишенях тільки дірки
та для чого ж уся возня?!

Всі помилки перепрали
і таємниці поскребли
що вже треба переграли
й фейс оф тейбел зберегли!
…так завжди у нас буває
і на кафешку швидко йшли
там пісні вже хтось співає
про два щасливих береги…
посиділи…покуняли…
разом додому поповзли
аудитора ж підняли
та у садочок віднесли…
світить місяць між...

я в котре, і в котре дивлюсь в височінь
і бачу як падають зорі...
Я бачу, як місяць, по небу пливе
мов човен у синьому морі...

я бачу, минуле... дитинство моє
усмішку ... і перші тривоги
я бачу всі помилки, рани душі
успішні й невдалі дороги

я бачу кохання, взаємне і ні
безмежне й миттєве мов грози
я бачу бузок, чорнобривці, полин
тюльпани та гілки мімози

я знову, і знову дивлюсь в височінь
я бачу, то сонце, то хмари
я бачу весну і осінь життя
я бачу буденність і чари...

Так в декабре под Москвой встречали немца !
Вероломного в сорок первом, того чужеземца…
Который пытался вероломно захватить Союз,
А отцы, деды, не жалея жизни, отстояли столицу
свою.

5 декабря дали немцу сокрушительный отпор!
Да! Погнали его от родной Москвы… за бугор.
Правда, в тех боях… потери были очень велики,
А мысли немцев о победе, остались далеки…

Кто из немцев остался под Москвой в живых,
Молил Бога, чтоб вернуться домой и увидеть
родных…
Чтоб дать им мудрый, последний в...

Так в сорок втором, под Москвой…
Красноармеец защищал город свой!
Врага танки двигались на столицу…
На родную нашу Москву царицу.

Приказ не отступать, в окопах умирать
И врага к столице Москве не пускать…
Вот и сражались наши красноармейцы!
Отцы, деды, прадеды, наши гвардейцы.

В таких окопах, в ту гадину погибали…
Но пяди родной земли, врагу не отдали.
Приказ генштаба, отступать было нельзя!
Позади столица… - наша родная Москва.

Вот и гибли отцы, деды за свою Родину!
Громя...