Притулок

Коли безпорадність не має межі
І не вистачає світла...
Коли мало слів, забагато розмов,
Нещирих та зовсім байдужих,
Приходжу до тебе я знову і знов
Укотре зцілити душу...
Укотре знайти порятунок від сліз
В обіймах таких гарячих...
І все, що було до цього, колись,
Більше нічого не значить...