Передвиборча Україна 2009 рік

І знов громаду підштовхують до урни
Віддати голос свій в підтримку кандидата.
І знов маячать перевибори і тури,
І кошт людський цим "перегонам" сплата.

І кожен вибір не дає надії.
За кожним разом стан дедалі гірше.
Програмам всупереч розгортує події,
Країну злидні стискують все більше.

Та й вибирають люди не програму –
Того, хто більш правдиво обіцяє.
Хто найчастіше просторікує з екрану,
Великі гроші на «розкрутку» має.

Один на одного без жалю ллють грязюку,
Піднявши мотлох опонента без гидоти.
Слабкішого затоптують в багнюку,
Все як «у них» на «пагорбі свободи»…

Немає сили в діях президента.
На напад змовчав. Проковтнув.
Колишня спільниця, амбітна і уперта,
Подбає, щоб нічого не утнув.

І зирка з аркуша суворо
Вкрай войовничий молодик.
Розумних слів та гасел ворох –
До них вкраїнець вельми звик.

Колишній хуліган турботливо погляне.
Упевнить, що безпечно тільки з ним.
Та справ незмивних тиск до низу тягне.
Де біле – людям чорне, де добрий – буде злим.

І жінка з посмішкою ляльки
Не щирий погляд. Хижі очі.
Рече про успіх та про статки.
Та серце сумнів тяжкий точіть.

Де ж розквіт? Нації єднання?
Зліт промисловості? Становлення села?
І робітниче занапастили звання.
Жадоба милосердя вщент звела.

Країну рвуть на скибки, на ділянки
Багатії, що розтягли народну власність.
І зводять на заповідних землях замки,
І нехтують спільнотою собі на радість.

Що ж, підемо. І будемо із когось вибирати.
Як вівці, що і йти без ватажка не в змозі.
І хоч навкруг не ріжуть око грати,
Та все ж країна вже давно в облозі.