Чекаймо секретаршу

Сидить Вовочка у класі – очами крутить в голові,
Твори пишуться сьогодні про всі могутності весни…
Тиск здіймається у часі і зміст гуляє навкруги,
Всі явища безповоротні – приєднались до мети?!
Згадав «писар» мимоволі про батьків припис на стіні:
- Не ловіться Божевільні на най «пекучі» мідяки…,
На гарнесенькі усмішки, на запах пудри по весні…,
Не крутіть плаття вертливі, бо дай – до самої зими!

Це зробило свою справу – змінивши тему, Вовка враз
Згадав могутнішу проблему – батьків виробничий час?!
Ось він трима в руці «мобілу», в голові – робочий клас,
Незчисленну збирає силу – для численних викрутас?!
Вже настрій шиба у тіло і «писар» жмакає опар,
Тему розкриває вміло, та де ж кудрявий секретар?!
Без нього не буде діла – не встановлюється мотив,
Б’є у дах стовбова жила, як най пікантніший порив!

05.10.09