Безумство

Я тобою так довго хворів
Від кохання, безмірне похмілля…
Я від болю, кричав і хрипів
І пройшов, сім кругів, божевілля…

І тепер, я у пеклі живу
І з чортами, танцюю щоночі
А у день, лише марю тобою
І ввижаються скрізь твої очі

Я тобою, назавжди, захворів
Нескінченне, кохання похмілля …
Лиш у сні, зустрічаюсь з тобою
А на ранок, ша́ла, божевілля ...