У котре, знов

У котре знов, проминув рік, відміряв міру
жаль, не знайшов, в душі тепло, кохання, віру

Я не знайшов, короткий шлях, душі в Нірвану...
що втратив я, не поверну! Сліз лить не стану...

У котре знов, відміряв шлях, не в низ, не в гору...
Не визнавав Біблейських книг, Коран і Тору...

Проте кохав! До забуття! До божевілля!
Пристрасний був, до навчання і до похмілля!

І кожен раз, шукав свій шлях, кохання, долю!
А крила б мав, покинув все, злетів на волю

А там хоч в Пекло, хоч в Аід, я покрокую
за мить кохання, все віддам, не пожалкую

У котре знов, шукав свій шлях, і рік проминув
А крила б мав, покинув все, і в небо ринув

У котре знов, змарную рік, відмірю міру
Можливо крила віднайду, кохання, віру!

Можливо, мандрів метушня, мій шлях щорічний
Я не сумую, все мине, бо я не вічний