День за днем

День за днем на сонці висихають,
Мов росинки, роки небуття...
Мої діти більш за мене знають...
Та не знають, що то є - життя.

А чи жив, чи ні - сенсу немає,
Всупереч привітним небесам...
Чи кохав, чи був коханим... знаю,
Вірив і боровся - завше сам.