Розп'ято нас між заходом і сходом,
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!
( распято нас, между западом и востоком
и каждый орел печенку нам клюет
будь доброю Судьба с моим Народом
что бы ОН не дал изуродовать себя!)
Ліна Костенко
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
Щоб він не дався знівечить себе!
( распято нас, между западом и востоком
и каждый орел печенку нам клюет
будь доброю Судьба с моим Народом
что бы ОН не дал изуродовать себя!)
Ліна Костенко
Источник: Лина Костенко
Обсуждения Розпято нас миж заходом и сходом,
> Що не орел - печінку нам довбе.
> Зласкався, доле, над моїм народом,
> Щоб він не дався знівечить себе!
>
> Ліна Костенко
Стих монументальный и автор уважаемый. Но обороты, встречающиеся в поэзии, как "мой народ" в XXI веке глобализации, может вызвать некоторые сомнения. Конечно, это только мое мнение.