Приймай усе, що Бог дае!

Що Бог дав у дорогу-
Усе в торбу
Не плескаючи язиком зайве
Різний непотріб
Стоять мовчазні ковалі обабіч
Готуються теж в дорогу, у далеч
Принесла нам дівча молока із глека
Очі таки гарні ясні, як у грека
От і муляри й теслі до нас підійшли
«Браття ми з вами, в цю заметіль!»
Але найбільше селян - кріпаків
Дуже вже гнів в Душі накипів
Як дійти, достукатись до того пана
В пана варта чужа, нездоланна
За високі мури ховають свободу
Полонили радість простого народу
Трусяться бідолашні в палацах серця
Залізна епоха, добігла кінця

Людина має в щасті прожити
Людина хоче єдине -
Світ свій любити