Ні, сподобались мені
Не локони волос,
Що водопадом падають на плечі.
Не дивні дуги брів,
І не краса очей.
І навіть губи, в полоні яких
Хочу провести ночі,
Не ваблять так,
Як красота твоєї душі.
Не локони волос,
Що водопадом падають на плечі.
Не дивні дуги брів,
І не краса очей.
І навіть губи, в полоні яких
Хочу провести ночі,
Не ваблять так,
Як красота твоєї душі.
Онлайн рецензия Краса душi
Ну и настораживает противопоставление внутренней красоты внешней, это не противоречивые, а тем более не взаимоисключающие понятия.
Небольшой пример, тоже сложный рисунок и тоже одна грань, но веришь бесприкословно:
Червону руту
не шукай вечорами,
Ти у мене єдина
тільки ти, повір
Бо твоя врода
То є чистая вода
То є бистрая вода
з синіх гір
И еще. В приведенных строках четкая, даже жесткая рифма повір-гір, на ней держится вся тема, у Вас же в финале мягкое ночі- душі. Это уменьшает силу воздействия.
З повагою,
Олександр